Стаття 9 Форми Здобуття Освіти Про Освіту Закони України

У приватних і корпоративних закладах освіти мінімальна наповнюваність класів визначається засновником (засновниками). Сімейну форму навчання для дітей організовують батьки і вони ж відповідають за опанування навчальної програми не рівні не нижче стандартів освіти. Оцінювання учнів відбувається згідно з законодавством (річне оцінювання / атестація).

Заклади освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів можуть створювати класи (групи) з денною, вечірньою, заочною, дистанційною формами здобуття освіти, укладати договори про організацію мережевої форми здобуття освіти з іншими суб’єктами освітньої діяльності. Зарахування (переведення) здобувачів освіти на мережеву форму здійснюється за їх заявою (у разі досягнення повноліття) або заявою одного із батьків, інших законних представників. Мережева взаємодія є способом координації спільної освітньої діяльності, що здійснюється на договірних засадах різними суб’єктами освітньої діяльності для організації здобуття освіти за мережевою формою.

У рамках здобуття професійної освіти за мережевою формою заклад освіти співпрацює з партнерами відповідно до укладених договорів. Строк навчання здобувачів освіти за вечірньою формою визначається закладом освіти і має бути не меншим, ніж за денною формою з відповідної професії/спеціальності. В освітній програмі закладу освіти, який організовує здобуття освіти за дистанційною формою, мають бути визначені особливості організації освітнього процесу. Інформація про форми здобуття освіти, що забезпечуються закладами  загальної середньої освіти Пісочинської селищної ради,  оприлюднюється на їх веб-сайтах. Положення про форми здобуття освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Консультація – вид навчального заняття, на якому студент отримує від викладача відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання. Під час підготовки до екзаменів (семестрових, підсумкової атестації) проводяться групові консультації. На кожному семінарському занятті викладач оцінює рівень підготовлених студентами рефератів, виступів, активність їх в дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо.

До загальних форм М.Н.Скаткін відносить індивідуальну, парну, групову та колективну. Відповідно до цієї теорії сформульовані дидактичні принципи, розроблено переважна більшість методів навчання. В основі асоціативно — рефлекторної теорії навчання лежать виявлені І. Сеченовим і Павловим закономірності умовно—рефлекторної діяльності головного мозку людини.

Що таке дуальна освіта та які її переваги – дізнавалися Факти ICTV. Недоліки – пасивність окремих учнів, можливість списувати. Це дає змогу не лише поетапно вирішувати проблему, а й формує самостійність.

Це розвиток форм слід за соціальним розвиток суспільства, зростанням матеріальної і духовної культури. Водночас студент не просто отримує гроші, а здобуває максимально концентровані та корисні знання, які стосуються безпосередньо його фаху. Головна в парній організації навчальної праці взаємо навчання і взаємоконтроль. До мікроелементів структури уроку належать засоби і способи розв’язання дидактичних завдань на кожному його етапі. Заключною ланкою практичної підготовки є переддипломна практика студентів у процесі якої реалізується завдання дипломного проекту (роботи). Самостійна робота студента (СРС) є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства. Заочна форма здобуття освіти – це спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньою програмою у проміжку між ними. Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства. Мережева форма здобуття вищої освіти – це спосіб організації навчання здобувачів вищої освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою відбувається за участю закладу вищої освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, що взаємодіють між собою на договірних засадах. Організація здобуття професійної освіти за інституційною формою здійснюється відповідно до освітніх програм закладу освіти. Результати навчання здобувачів освіти мають відповідати вимогам стандартів професійної освіти з обраної професії/спеціальності.

Здобуття освіти за мережевою формою може організовуватись як для класів і груп, так і окремих учнів з метою забезпечення їх індивідуальної освітньої траєкторії. Для організації дистанційного навчання, як окремої форми здобуття освіти, у закладах освіти можуть створюватись класи або групи з дистанційною формою навчання. Практика є необхідним компонентом підготовки фахівців певного освітнього рівня. Організація прискореного здобуття освіти може здійснюватися за рішенням педагогічної ради закладу освіти на підставі особистої заяви здобувача освіти (у разі досягнення повноліття) або одного з його батьків, інших законних представників. Строк здобуття освіти визначається в індивідуальному навчальному плані здобувача освіти. Наповнюваність класів у закладах освіти, в яких організовано здобуття освіти за очною (денною, вечірньою) формою, та поділ класів на групи у разі вивчення окремих предметів визначаються відповідно до законодавства.

Затвердити Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, що додається. Щоб дитина навчалася за однією із форм навчання, ви маєте подати заяву до закладу освіти, в якій вказати обрану форму навчання та підтвердити підставу для переведення на таку форму здобуття освіти. Заклади освіти можуть створювати внутрішні структурні підрозділи, що забезпечують організацію здобуття освіти за дистанційною формою (центри дистанційного навчання тощо). Рішення про організацію здобуття освіти за дистанційною формою ухвалюється педагогічною радою закладу освіти (за наявності необхідного навчально-методичного та системотехнічного забепечення). Базовий заклад, до якого зараховано здобувачів освіти, відповідатиме за здійснення контролю за реалізацією освітньої програми, а суб’єкт освітньої діяльності, що є партнером мережевої взаємодії, відповідатиме за реалізацію її компонентів.

Дистанційне навчання може бути реалізовано шляхом застосування дистанційної форми як окремої форми здобуття освіти або використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання за різними формами здобуття освіти, їх поєднання. Під час здобуття професійної освіти за вечірньою формою частина теоретичної підготовки освітньої програми може бути винесена на самостійне опанування. Практична підготовка за освітньою програмою має бути виконана здобувачем професійної освіти повністю у закладі освіти та/або на підприємстві, в установі, організації.

Реферати, аналітичні огляди та ін. – це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. Перелік тем семінарських занять визначається навчальною програмою дисципліни. Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах, як правило, з однією академічною групою. Якщо обираєте таку форму, тоді лекційні заняття відвідуватимете за індивідуальною програмою, а частину практичних і лабораторних робіт будете проходити на робочому місці. Коли повністю виконаєте навчальний план, складаєте у виші заліки та іспити.

ЦЕ — навчальні заняття, практична підготовка, самостійна робота, контрольні заходи. Особливості застосування форм здобуття освіти для різних рівнів освіти можуть визначатися спеціальними законами. Форма організації навчання – це спосіб організації цілеспрямованої навчально-пізнавальної діяльності учасників навчання, яку педагог може використовувати для надання освітньо-виховного впливу. Фактично, це зовнішня, процесуальна сторона навчання. На сайті Міністерства освіти і науки України зазначається, що такий підхід суттєво відрізняється від практичних відпрацювань, оскільки в його основі не тільки закріплення теорії на практиці, а саме навчання в умовах виробництва.

• Індивідуальні завдання з дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи, контрольні роботи, що виконуються під час СРС (домашні контрольні роботи), курсові, дипломні проекти (роботи) та ін.
• Лабораторні заняття проводяться у спеціально оснащених навчальних лабораторіях з використанням обладнання, пристосованого до умов освітнього процесу (лабораторних макетів, установок та ін.).
• На сайті Міністерства освіти і науки України зазначається, що такий підхід суттєво відрізняється від практичних відпрацювань, оскільки в його основі не тільки закріплення теорії на практиці, а саме навчання в умовах виробництва.
• Вивчення(учення) окремої навчальної дисципліни (предмета) — доцільна діяльність особистості (учня, студента) спрямована на засвоєння знань, умінь і навичок для подальшого застосування у практиці.

Цікавими для теорії та практики є власне нестандартні уроки, для яких характерне таке структурування змісту й форми, яке викликає передусім інтерес в студентів і сприяє їх оптимальному розвитку і вихованню. До них відносять інтегровані уроки, на яких матеріал кількох тем подають блоками; між предметні уроки, які ставлять за мету „Спесувати” споріднений матеріал кількох предметів, театралізовані уроки, які проводяться у межах чинних програм, відведеного навчальним планом часу. Але проблемне навчання потребує тривалого часу на вивчення навчального матеріалу, недостатньо ефективне щодо формування практичних умінь і навичок, дає невисокий результат при засвоєнні нового матеріалу, коли самостійний пошук недоступний учням. Практичне заняття включає проведення контролю знань, умінь та навичок, постановку загальної проблеми (завдання) викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язання задач з їх обговоренням, вирішення контрольних завдань, їх перевірка та оцінювання. У міністерстві зазначають, що це не єдиний шлях впровадження такої форми навчання – для побудови індивідуальної освітньої траєкторії розроблятимуть й інші формати.

Знання — результат свідомого засвоєння фактів, понять, законів, які складають основний зміст навчальної дисципліни. Викладання окремої навчальної дисципліни (предмета) — діяльність викладача у процесі навчання, що спрямована на передачу знань, умінь і навичок. Методика викладання навчального предмета (дисципліни) обумовлена особливостями та специфікою набуття знань, умінь і навичок окремої навчальної дисципліни (предмета). Оцінювання результатів навчання і атестація за всіма формами індивідуальної освіти відбувається у школі.

Відповідно до цієї теорії, навчання передбачає активну обробку інформації, формування і оптимізацію метальних схем і моделей обробки інформації, та розвиток метакогніції. Ця теорія була розроблена в Женевській школі генетичної психології Жаном Піаже і його послідовниками. В рамках даної теорії розглядаються походження і розвиток інтелекту у дитини, а також механізми дитячої пізнавальної діяльності, приховані за зовнішньою стороною їхньої поведінки. Однак воно не передбачає самостійного пошуку учнями у процесі оволодіння знаннями, не сприяє підготовці людей із творчим мисленням здатних самостійно вирішувати творчі пізнавальні завдання. Водночас здобувати освіту за дуальною формою можна не з першого курсу, адже на початку вам бракуватиме теоретичних знань. На етапі вступу можете поцікавитися у членів приймальної комісії, чи такий формат започаткований у конкретному закладі, за якими спеціальностями та з якого курсу.

Відповідно до цієї теорії, люди найкраще вчаться, активно залучаючись до досвіду, розмірковуючи над цим досвідом і застосовуючи те, що вони навчилися в нових ситуаціях. Навички — свідомі, базовані на знаннях дії, що виконуються в результаті багаторазового повторення окремих практичних та теоретичних завдань, передбачених програмою очна форма навчання навчального предмета і мають автоматизований характер. Мето́дика навчання (від грец. μέθοδος — «шлях через») окремої навчальної дисципліни (предмета) — галузь педагогічної науки, що досліджує теорії навчання (приватну дидактику). Учень, який навчається за індивідуальною формою, більшість навчального часу проводить самостійно.

Києві (175), Житомирській (160), Львівській (134), Вінницькій та Хмельницькій (125), Рівненській (111) областях, – зазначається на сайті МОН. Підготовка до уроку будь-якого типу передбачає дотримання педагогом певних вимог – організаційних, дидактичних, психологічних етичних, гігієнічних. Найбільш вдалого в сучасній теорії на практиці навчання є класифікація, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків.

У практиці проблемного навчання, залежно від рівня самостійності студентів можна мати кілька видів. Важливий компонент проблемного навчання – проблемна ситуація, тобто ситуація, для оволодіння якою студент або колектив мають знати і застосовувати нові для себе знання чи способи дії. Студент, який без поважної причини не подав курсовий проект (роботу) у зазначений термін або не захистив його, вважається таким, що має академічну заборгованість. При отриманні незадовільної оцінки студент за рішенням комісії виконує курсовий проект (роботу) за новою темою або доопрацьовує попередню роботу в термін, визначений дирекцією, деканатом (кафедрою).

Перелік тем практичних занять визначається програмою навчальної дисципліни. Порядок оцінювання результатів навчання, здобутих на робочому місці. В останні роки з’явилася ще одна форма навчання, яка поки не закріплена законодавчо, але відпрацьована вчителями — змішане навчання. Знання властивостей нервової системи має велике значення для оптимізації життєдіяльності людини.

Вони передбачають і самоконтроль ефективності засвоєння знань, умінь, навичок, повторення вивченого. Цей вид навчання орієнтує на репродуктивне засвоєння знань, умінь і навичок. Індивідуальні навчальні заняття організовуються у позанавчальний час за окремим графіком, складеним кафедрою.